Субота, 21.10.2017, 16:06 | RSS
Меню

Опитування
Оцініть наш сайт
1. Добре
2. Відмінно
3. Непогано
4. Жахливо
Всього відповідей: 33

Школа життєвого успіху


Навчити жити успішно…

            

Автор проекту Максюта Н.Д. Інститут інноваційних технологій та змісту освіти. Захист проекту

  Досвід роботи Ріпкинської загальноосвітньої школи № 2 за психолого-педагогічним проектом «Школа життєвого успіху» було схвалено Комісією з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України.       

                19 березня в Інституті інноваційних технологій та змісту освіти міста Києва відбувся звіт автора проекту Максюти Наталії Дмитрівни за результатами закінчення третього етапу проекту. За основу звіту було взято досвід запровадження проекту в Ріпкинській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2. Тому на засідання Комісії було запрошено практичного психолога школи  Олександра Драгуна.

                  Експериментальний проект «Школа життєвого успіху» діє відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 12.01.09 р. № 14 "Про впровадження психолого-педагогічного проекту «Школа життєвого успіху” на базі Ріпкинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2».

Наукове керівництво здійснює Інститут інноваційних технологій і змісту освіти в особі кандидата педагогічних наук, начальника відділу моніторингу освітньої діяльності Кириленко Світлани Володимирівни.

Науковим  консультантом  є: Бех Іван Дмитрович, доктор психологічних наук, дійсний член АПН України, директор Інституту проблем виховання АПН України. Автор більш як 300 наукових праць із проблем навчання, розвитку, виховання підростаючої особистості.

                Протягом п’яти років реалізації проекту  в навчальному закладі відбулася переорієнтація навчання на особистісно-орієнтований підхід, пошук оптимальних методів виховання конкурентоспроможної,  успішної особистості, підготовки успішного педагога, готового працювати в інноваційному середовищі.

                         Реалізація проекту передбачає творчу працю учителя – розробку та апробацію програм, методик, методичних рекомендацій. За час реалізації проекту учителями «Школи життєвого успіху» було розроблено такі програми:

«Ейдетика 1клас» та робочий зошит (Автор Драгун О.А. Гриф Міністерства освіти і науки України від 25 жовтня 2010 року)

«Ейдетика 2 клас» та робочий зошит (Автор Драгун О.А. Гриф Міністерства освіти і науки України від 30червня 2011 року).

«Ейдетика 3 клас» (Автор Драгун О.А)

«Ейдетика 4 клас» (Автор Драгун О.А.)

 «Мотивація, активність, успіх!» 5-7 класи (Автор Помаз Ю.В)

«Life-менеджмент» 10-11 класи (Автор Помаз Ю.В.)

«Самопізнання» для дітей ДНЗ (Автор Землянська А.С.)

Інтегрований курс «Інформатика+англійська мова» 2 клас (Автори Ковальчук Я.Ю., Савенко О.І.)

«Цікаво граємося – успішно навчаємося» діти ДНЗ (автор Бібік Н.М.)

 «Я все зможу» 1 клас (Автор Голік С.В.)

 «Щоденник успіху».

 Методичні, практичні та наукові аспекти реалізації проекту.

          Суть проекту це не тільки тісний зв’язок психологічної науки з практикою.  Це, перш за все, спрямованість дитини на життєвий успіх. В конкурентному, інформаційному світі на перше місце стає не здатність накопичувати знання, а вміння ними користуватися; врешті, вміння спілкуватися, ефективно взаємодіяти в команді, вести здоровий спосіб життя; це вміння вірити у свої сили, можливості.

                  Виходячи  з  вищезазначеного,  головна мета школи -  це  створення  таких  умов  в  навчальному  закладі  і  таких  підходів  до  освітнього  процесу,  де  відбувається  органічний  зв’язок  навчання  з  життям  учня.  Результатом  такої  освіти  є  життя  учня -  формування необхідних навичок для життя у суспільстві.   У  процесі  такого  навчання  має  відбутися  моральний,  інтелектуальний,  фізичний,  естетичний  розвиток  і  саморозвиток  учнів,  їхнє  становлення  в  якості  громадян  незалежної  демократичної  України.

             У даний час,  адміністрація навчального закладу спільно з автором проекту, науковими керівниками працює над створенням авторської  школи -  експериментальної  освітньої  установи, діяльність якої будуватиметься на основі провідних психолого-педагогічних і організаційно-управлінських концепціях. Авторська школа твориться на засадах індивідуальної ідеї, орієнтованої на створення умов, у яких діти могли б максимально реалізувати свої фізичні, інтелектуальні та емоційні здібності і можливості: навіщо пристосовувати дитину до системи освіти, чи не краще пристосовувати цю систему до дитини (Ж.-Ж. Руссо).

Навіщо нам «кладовище знань»?
        Система освіти перебуває на етапі, коли уже давно назріла потреба змін, бо у сьогоднішнього випускника відсутній образ світу, образ життя. Учні частіше виходять зі школи не підготовленими до життя, не конкурентоспроможні, адже роботодавці нині шукають молодих людей, здатних демонструвати гнучкість, творчий підхід, вміння розв’язувати проблеми, здатність працювати спільно. І тому у житті не завжди успішними стають ті, хто гарно вчиться. Школа дає дитині не тільки знання, уміння та навички, а й формує людські якості, моральні, фізичні, інтелектуальні ресурси, які вона реалізовує у житті. Від якості освіти залежить те, як людина буде бачити своє місце у світі, реалізовувати себе, на які цінності буде орієнтуватися. У Концепції загальної середньої освіти України, затвердженої Постановою Колегії МОН України та Президією АПН України від 22.11.2001року N 12/5-2 говориться, що слабким місцем нашої школи є не сформованість у частини її випускників: - належного рівня національної свідомості, соціального розвитку - уміння опрацьовувати інформацію - достатньої життєвої компетентності - необхідної комп'ютерної грамотності - володіння іноземними мовами - вільно використовувати здобуті знання для розв'язання практичних завдань, аналізу нестандартних ситуацій При цьому зміст шкільної освіти переобтяжений надмірним фактологічним матеріалом. Він містить відомості, які не мають суттєвої загальноосвітньої цінності, його склад і структура недостатньо враховують необхідність диференціації навчання залежно від нахилів, здібностей, життєвих планів школярів. За останні роки значно зросло навчальне навантаження учнів, зумовлене невідповідністю змісту освіти, навчальних технологій, їхнім віковим психофізіологічним особливостям. Це гальмує різнобічний розвиток дітей, негативно впливає на стан їхнього здоров'я, мотивацію навчання. Життя стрімко змінюється, а в школі вивчають те, що вчили 30 -50 років тому. І ні ми, дорослі, ні, тим паче, діти не розуміють навіщо їм в житті потрібні давні знання. Адже знання самі по собі без здатності їх застосовувати не ефективні. У сучасному конкурентному світі першочерговими стають такі навички: - вміння спілкуватися; - вміння працювати у колективі; - віра у власні сили («Я можу», «Я вірю», «Я вмію»); - позитивне мислення; - позитивне світосприйняття; - наполегливість; - старанність, - внутрішнє переконання «невдача – це загартування» або ж використовувати перешкоду, як підтримку. Таким чином, освіта має вчити не накопичувати знання, а навчити учнів учитися. Коментуючи Повідомлення Європейської Комісії, Єврокомісар з питань освіти Ян Фігель, зауважив, що „наші школи повинні пристосовуватися, якщо вони хочуть надати молодим людям нових умінь і навичок для нових професій”. „Ми маємо підготувати учнів навіть до тих професій, які ще не існують”, додав Комісар, адже шкільна освіта „має велике значення для використання можливостей, які з’являться пізніше в житті”. Тому важливий наголос документу Комісії поставлено на „ціложиттєвому навчанні” (lifelong learning), здатному допомогти учням покращувати або змінювати кваліфікацію упродовж всього життя, і, відповідно, краще інтегруватися на динамічному ринку праці. Важливими складовими виховання конкурентоспроможного випускника, за словами Єврокомісара, є: - розумні керівники; - ефективні учителі; - віра учнів у себе, яка допомагає їм пробудити почуття власної гідності. Один із парадоксів сучасної освіти в тому, що з одного боку - школи, вчителі роблять багато з того, за що їм не завжди платять, творять, намагаються щось змінити на краще, але їх можливості обмежені фінансуванням, а право творити – до певної міри державним стандартом. З іншого - педагоги, говорячи про те, що ми все віддаємо дітям, повинні замислитися – а чи маємо ми все те, що потрібно дітям, щоб віддаючи все – цього було їм достатньо. Чи, можливо, нам самим необхідно ще багато дізнатися, вивчити заново, довчити, щоб бути корисними і цікавими нашим дітям, в яких ми взяли на себе відповідальність «закласти фундамент» успішного і щасливого життя сьогодні і в майбутньому? Школа сьогодні без належної підтримки суспільства в цілому, і професіоналів від підприємництва і бізнесу зокрема, не в змозі дати дітям практичні навички вирішувати проблеми реальних життєвих ситуацій, успішно працювати разом, навичок успішного ділового спілкування. Знань тільки основ різних наук, які отримують юнаки та дівчата до 18-ти річного віку в школі, абсолютно недостатньо для того, щоб розпочати самостійне успішне життя. Тому, якщо раніше успішність вимірювалася оцінкою в школі, то сьогодні – конкурентоспроможністю. У свій час Роберт Кіосакі говорив, що «Освіта, яка не вчить жити успішно в сучасному світі, не має ніякої цінності. Кожен з нас приходить у життя із природженою здатністю жити щасливо й успішно. А ми повинні збагатити цю здатність знаннями і навичками, які допомогли б нам її реалізувати найбільш ефективно». Мабуть, чи не кожна доросла людина задумувалася над питанням: «Чому вчорашні двієчники стають успішними в житті?» І це дійсно так… Є безліч прикладів. То що - знання отримані в школі не потрібні у житті? Може й справді ми рухаємося не в тому напрямку. Чому, наприклад, не використати прагнення юнаків і дівчат до дорослості і самостійності на користь їх самих: «створити їм умови для прояву ініціативи, творчості, корисних починань як у шкільному житті, так і поза ним». (Бех І.Д.). А не умови для успішного вирощування дитячого алкоголізму, тютюнопаління, наркоманії, агресії і жорстокості; а в деяких випадках і захисту від тих батьків, які ніби то їх виховують… Тому наразі постає питання: «Школа, яка робить дитину успішною: міф чи реальність?» Якщо це реально, то чи все залежить від держави, чи від того «дядька», який колись має прийти і щось дати, врешті, зробити так, як нам би було зручніше… Насправді, реальність формуємо ми самі. Ми часто говоримо «така доля», забуваючи, що в кожного є вибір: вибір між добром і злом, вибір між здоровим способом життя і шкідливими звичками, вибір між «я можу» і невдахою… і врешті чи не найголовніший вибір у житті – працювати над собою і бути успішним чи й далі заздрити своїм кумирам.
О. Драгун
Практичний психолог
Ріпкинської ЗОШ І-ІІІ ст.. № 2
Вхід на сайт
Календар новин
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Пошук
Корисні посилання

Статистика відвідувань

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0