Субота, 21.10.2017, 16:09 | RSS
Меню

Опитування
Оцініть наш сайт
1. Добре
2. Відмінно
3. Непогано
4. Жахливо
Всього відповідей: 33

Герої не вмирають


Лише сильним дано право на безсмертя

«Небе́сна со́тня» — прийнята в Україні збірна назва загиблих учасників акцій протесту (Євромайдану) у грудні 2013 — лютому 2014 року. Це мирні протестувальники, які мали безпосереднє відношення до ідеї та акції Майдану. 21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулось прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею».

20 лютого 2014 року від вогнепальних поранень загинув учасник київського Євромайдану, наш земляк - Андрій Сергійович Мовчан (17 січня 1980 р. — 20 лютого 2014р.).

Андрій Мовчан

Він щиро вболівав за долю України і підтримував учасників мирного протесту з першого дня Майдану. Патріот своєї держави, надія батьків - він став одним із тих, хто увійшов до сумного і безсмертного списку Небесної сотні.

Андрій Мовчан похований в селі Великі Осняки, де нині живе його мати Валентина Мовчан, а раніше проживали його рідні. Останнім часом він працював в Національному театрі ім.Франка освітлювачем сцени, мріяв стати актором.

Згідно Указу Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне вістоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності Андрію Сергійовичу Мовчану присвоєно звання Героя України (посмертно) з удостоєнням ордена "Золота зірка".

У час, коли Україна виборює свою волю й незалежність, свою цілісність і єдність, наші земляки не стоять осторонь.

З перших днів проведення антитерористичної операції тисячі наших мужніх земляків відстоюють свободу власної держави. Вони гідно несуть службу у лавах Збройних Сил та Національної гвардії України, у прикордонних військах, батальйоні спецпризначення «Чернігів», добровольчих формуваннях.

Нам є ким пишатися. Та, на жаль, і є за ким сумувати.

З поля бою цієї неоголошеної війни не повернувся вже не один десяток кращих синів Чернігівщини.

Двоє з них - Дмитро Олександрович Куриленко

та Дмитро Вікторович Шелупець

Дмитро Шелупець

– випускники нашої школи.

"Ніхто, крім нас... Маю честь..." - останній статус в соцмережі солдата інженерно-саперної роти, військовослужбовця контрактної служби Дмитра Куриленка( 12 березня 1992р. - 28 квітня 2014 р)., який загинув від отриманих осколкових поранень під час виконання бойового завдання на Сході України в ході проведення антитерористичної операції.

Патріот, борець за свободу, цілісність і незалежність України, Дмитро був життєрадісною молодою людиною, з гарним почуттям гумору, вмінням товаришувати. Він з дитинства займався спортом, брав участь в художній самодіяльності, захоплювався риболовлею. Мріяв служити в повітряно-десантних військах. Строкову службу пройшов у Житомирі,в 95-й окремій аеромобільній бригаді, в/ч А 0281. Закінчив Ніжинський агротехнічний інститут, отримав спеціальність техніка-електрика.

13 лютого цього року вступив на військову службу за контрактом,на посаді "водій-електрик" у відділенні інженерної техніки інженерно-позиційного взводу інженерно-саперної роти в/ч В 1740 м. Житомир (95-а окрема аеромобільна бригада), звідки і потрапив в зону АТО.

Неоголошена війна обірвала на злеті його молоде життя. Дмитро загинув при виконанні бойового завдання 28 квітня 2014 року у с. Кутузівка Добропільського району Донецької області.

Похований в смт Ріпки, де проживає його мати Світлана Михайлівна Куриленко. На його честь відкрита меморіальна дошка в Ріпкинській ЗОШ І-ІІІ ст. №2, яку він закінчив у 2009 році.

Указом Президента України №599/2014 від 19.07.2014 р., «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність ІІІ ступеня» (посмертно).

В зоні проведення АТО мужньо виконуючи свою військову присягу перед Українським народом, захищаючи державний суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, загинув гвардії старший солдат, ріпкинець Дмитро Вікторович Шелупець.

Народився Дмитро 4 лютого 1989 року. У 2007 році закінчив Ріпкинську ЗОШ І-ІІІ ст. № 2. Потім здобував професію столяра-верстатника деревообробних верстатів у Чернігівському будівельному ліцеї.

20 жовтня 2008 року був призваний на контрактну військову службу у військову частину А 0870 (полк зв’язку). Після її розформування служив у об’єднаному польовому гвардійському вузлу зв’язку Генерального штабу Збройних сил України на посаді старшого водія-електрика. З грудня 2014 року старший солдат Дмитро Шелупець виконував завдання у зоні проведення АТО на Донбасі.

Врівноважений, життєрадісний, розсудливий, енергійний, вольовий юнак завжди проявляв високі моральні якості, користувався заслуженим авторитетом серед товаришів по службі.

11 лютого 2015 року під час артилерійського обстрілу терористичними формуваннями бойової позиції під містом Дебальцеве отримав проникаюче осколкове поранення у грудну клітину. По дорозі до Артемівської лікарні, від отриманих поранень, помер.

Дмитро віддав своє життя заради миру та спокою на українській землі.

Похований 15 лютого 2015 року в смт Ріпки, де проживає його мати Наталія Володимирівна.

Указом Президента України «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом «За мужність ІІІ ступеня» (посмертно). Нагороду вручено 24 липня 2015 року матері героя.

Вічна пам’ять сину України! 

Герої не вмирають!

 

Вхід на сайт
Календар новин
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Пошук
Корисні посилання

Статистика відвідувань

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0